Cпецпроекти

Наші столовки. Чим годують у їдальні КМДА?


20
Що для вас їдальні? Пережиток радянського минулого чи звичайна справа? Цим матеріалом ми розпочинаємо серію матеріалів «Моя столовка», у якій досліджуватимемо тему їдалень – як у Києві, так і за його межами. У нашому першому випуску – їдальня Київської міської державної адміністрації. Поїсти тут, до речі, можуть не лише співробітники КМДА, а будь-який пересічний громадядин.

Так, ми не жартуємо: потрапити до цієї їдальні можна просто з вулиці. Не треба ні перепустки, ні паспорта. Усе, що вас попросять, це просканувати сумку (якщо вона, звісно, є) та пройти крізь рамку металошукача.

01/7

Вхід до їдальні прямо навпроти центрального входу. При вході в кутку розташований «Кава Бар» – барна стійка, де можна замовити каву та чай у форматі to go. Трохи далі – перша зала-кав’ярня під назвою «Десерт-бар», де можна посидіти з чашкою кави на чорних диванчиках та замовити солодку і солону випічку. У меню кав’ярні можна знайти пиріжки та слойки із солодкою та солоною начинкою, фреш-роли з куркою (аналог шаурми), паніні з куркою та шинкою, а також тістечка, тортики, каву, чай і какао.

01/7

Основна зала їдальні – велика та світла. Великі вікна, білі меблі, багато простору, ліпнина на стелі та мармурові колони по всій залі – візуально дуже приємне місце. На стінах – картини невідомих художників та афіші-оголошення. На одній з них написано, що у їдальні КМДА готують «найсмачнішу піцу в центрі міста». Досить зухвало, на наш погляд. Цікаво, що на це сказав би італієць Джузеппе Ірроло, який працює в піцерії Napule?

01/4

Серед відвідувачів їдальні можна помітити як київських чиновників, так і офісних працівників, чий офіс, вочевидь, розташований неподалік від будівлі КМДА.

Асортимент меню – стандартний, як для їдальні. Супи й салати, м’ясні страві на кшталт котлет, відбивних та смаженої печінки в сметані. Ціни — як у «Пузатій Хаті». На перше замовляю гарбузовий крем-суп. Питаю, чи гарячий він, та кажу, що не їм теплі супи, люблю, коли дуже гарячі.

01/5

— Гарячий, гарячий, диви, як парує! — каже мені привітна пані й показує ємність із гарячою водою, в якій парує окріп. На цю ємність ставлять каструлю, щоб страви залишалися теплими. На друге беру бігос зі свининою та картоплю по-домашньому з грибами. Трохи завмираю біля «найкращої піци в центрі міста», проте мене бентежить її сумний вигляд. Вирішую не ризикувати.

Суп виявляється теплим, тому не приносить мені задоволення. Хоча заради справедливості варто зазначити, що в їдальні є кілька мікрохвильовок, де можна власноруч підігріти собі будь-яку страву. Але мені ліньки йти в інший кінець зали, тому я їм ледве теплий суп. На смак насправді дуже добрий: густий та кремовий, дуже ніжний, із помірною кількістю спецій.

Чого не скажеш про бігос, який насправді виявився не бігосом, а звичайною тушкованою капустою з м’ясом. Класичний бігос готується з квашеної капусти або міксу квашеної та свіжої капусти, а, крім м’яса, туди ще додають якісь копченості, наприклад, ковбасу або шинку, щоб страва мала своєрідний присмак та копчені нотки. Цей бігос не мав ні кислинки, притаманної квашеній капусті, ні натяку на копченості.

Найочікуванішою виявилася картопля по-домашньому – звичайна тушкована картопля з печерицями. Щоправда, теж холодна, але ж завжди можна скористуватися послугами мікрохвильової пічки, еге ж?

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Теги:
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: